Розповідь розвідниці АТО. Один день війни

… Широкий донецький степ. Зловісно шепочуть стеблини засохлих соняшників, хитаючись від вітру. Під ногами грозяться голосно тріснути гілки, збиті уламками артилерійських снарядів. Десь на стежині, можливо, зачаїлись міни. Ці поля давно поросли бур’янами. Торішні соняшники та пшеницю тут ніхто не прибирає. Це поля на лінії вогню…
Ми ідемо, зливаючись із деревами та травою в єдине ціле. Наші кроки перетворюються на шум вітру. Непомітно визирають наші очі з-поміж засохлих колосків – чи не зачаїлись в лісосмузі ті, кому так не сидиться в сусідній країні? Дерева сплітають свої гілки, ретельно зберігаючи цю таємницю. Ми вдивляємось в кожну гілку. Аж ось серед листяного лісу захиталась соснова лапа. Ми втискаємось в землю, намагаючись зникнути, перетворитись на пожовклі травинки, і уважно спостерігаємо. Наші розмови перетворюються на солов’їний щебет. Ми стаємо частиною цього ландшафту, аж доки соснова лапа не видасть себе необережним рухом. Тоді розгортається найцікавіше дійство. Чутно лязг затворів. Це ніби епіграф перед початком напруженого сюжету. Ми не знаємо, скільки мешканців хвойного сховища чатують на нас, вони ж не знають, хто зачаївся в неприбраній торішній пшениці…
… Зробиши своє діло, щоразу ми тихо, мов тіні, вертаємось додому. Дім наш , це невеличка землянка – бліндаж, або ж, якщо пощастить, дивом вціліла хата. Полегшено зітхаємо і всміхаємось одне одному, витираючи шар бруду з обличчя. Мов малі діти налягаємо на волонтерські смаколики. Якщо ж нема – задовольняємось армійськими сухпаями. Треба їсти все, що є, поки є час. Хтозна, коли він буде наступного разу, та чи буде взагалі той наступний раз…
… Влягаюсь спати, замотавши себе в м’якенький спальник. Вибухи і перестрілки вдалині вже звучать, мов колискова. Заплющую очі і провалююсь в солодкі сни. Уві сні досі, мов в дитинстві, танцюю з гімнастичною стрічкою під задушевну мелодію. Аж доки знов не прокидаюсь від гучних вибухів артилерії…

shirokine_34Аліна Косовська, боєць АТО

Позначки:, ,

About Alina Fortuna

Боєць АТО, блогер

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: