“На війні” (вірш)

В’ється стежина в замерзлих полях,
Вже чутно вибухи десь вдалині.
Душу в обійми хапає легкий страх:
Це не АТО, хлопці. Ми на війні.

В засохлих полях стрекотить кулемет
І кулі посвистують над головою.
Зловісно закашляв десь їх міномет.
А ми не злякались. Готові до бою.

Палець тримає холодний гачок,
І трохи тріпоче серденько в грудях.
Для мене цей бій, як життєвий урок:
Не вивчу – лишусь навіки в цих полях.

Хитається жито в родючій землі,
І сонце всміхається теплому ранку.
На хвильку здається – немає війни,
І мирний Донецьк у червонім світанку.

Аж ось прилетять кілька мін у окоп.
Розірве вибух гучний мирну тишу.
Я, затамувавши подих, натисну курок.
Димок ледь помітний повітря сколише…

Аліна Косовська

Позначки:, ,

About Alina Fortuna

Боєць АТО, блогер

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: