КДБ Білорусі: “Ми Вас посадимо на 10 років. Або Ви віддасте нам все, що зібрали, і купите квиток на найближчий літак”

Аліна Косовська, доброволець АТО, про поїздку в Білорусь

Сябри, я вже в Києві, жива-здорова. Напишу детально, як мене затримало КДБ та депортувало “по-тихому”.

Сьогодні в Мінську я давала інтерв’ю одному з вільних ЗМІ РБ прямо в квартирі друга, в якого жила. Опісля збиралась автостопом їхати до Гродно, тому разом з журналістами ішла на зупинку. Ми тільки вийшли з дому, як в двір залетів мікроавтобус. П’ятеро людей в цивільному скрутили нас, заштовхали в автобус і кудись повезли. Будівля КДБ.
Мене разом з речами завели в кімнату. Дівчина в міліцейській формі склала протокол: мої паспортні дані та повний перелік того, що було в моїх сумках. Причина затримки вказана не була. Ще по дорозі чоловіки в цивільному задали пряме питання: чи вмію я користуватись зброєю? Певно, вже щось знали.

Потім зайшов чоловік в цивільному.
– Давайте так. Ви віддаєте нам все, що зібрали на АТО, купляєте квиток на найближчий літак та їдете в Україну. Ми все знаємо. Один з ваших друзів вас здав (стандартна схема з часів совка. Не впевнена, що це правда)
– А що буде, якщо я відмовлюсь?
– Відсидите 10 років, і отримаєте заборону на в’їзд.
– Але який закон я порушила?
– Ви задаєте надто багато питань!
Після обшуку повели на експертизу (сфотографували мене і мої татуювання та взяли відбитки пальців). Це продовжувалось хвилин сорок. Коли привели назад в кімнату для допитів, речі були ще раз перебрані і незграбно кинуті в сумку.
“В тебе є дві хвилини зібрати все”, – сказав один з КГБістів в цивільному. Висипати сумки і перевірити, чи все на місці, мені не дозволили. Копію протоколу дати відмовились. Причину депортації не повідомили та штамп про заборону в’їзду в паспорт не поставили. З телефона зірвали наліпку з гербом “погоня”. Поки я збирала речі, той самий чоловік в цивільному заговорював мені зуби.
– Скільки бойового стажу?
– А Вам яке діло?
– Ви маєте якесь відношення до білорусів в АТО. Розкажіть, що знаєте.
– Можете мене навіть бити, але нічого не скажу.
Потім КГБіст вирішив віджати планшет.
– У Вас в соцмережах написано, що білоруси передали планшет для розвідки. Але Білорусь не допомагає українським військовим! Це кримінальна відповідальність. Ми його конфіскуємо і віддамо власнику. Дайте його контакти.
– Ні. Планшет був подарований мені особисто. А кому я його віддам в своїй країні, це вже не ваше діло.
Хвилин п’ять безглуздого діалогу – і планшет в моїй сумці. Мене знов садять в машину, тільки вже не тримають обличчям вниз і за руки, та везуть в аеропорт. Під конвоєм супроводжують аж до літака.
Прилітаю в Україну, перебираю речі – з усієї символіки лишились лише два метри біло-червоно-білої стрічки. Звісно, ніяких протоколів конфіскування. Крім того, відібрали легальний ніж (про це мені сказали, але без протоколу).

От така чудова країна з нелюдськими порядками. А причину депортації мені так і не пояснили)))

13138831_1801796853376416_1691255906840445827_n

Посилання:

Репортаж “Белсату” http://belsat.eu/news/departavanaya-z-belarusi-dobraahvotnitsa-pagrozami-prymusili-kupits-aviyabilet-na-valantsyorskiya-groshy/

Інтерв’ю білоруському “Радіо Свобода” http://www.svaboda.org/content/article/27734867.html

Позначки:, ,

About Alina Fortuna

Боєць АТО, блогер

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: