Archive | З тилу RSS for this section

Запоріжжя сьогодні вшановує пам’ять загиблого в серпні 2015 р. Віталія Тіліженка

На могилі “Кекса” – Віталія Тіліженка, що загинув 10 серпня 2015 року в бою під Старогнатівкою, сьогодні зібрались його родичі та побратими. Тепер над місцем поховання бійця височить пам’ятна стела. За нею – гранітна дошка, на якій викарбуваний вірш-некролог. Його написала директор Міжнародного благодійного фонду “Волошка” Анжела Душаєва. “Кекс” був співзасновником цього фонду, а пізніше і сам поїхав воювати на Донбас в складі Тактичної групи “Беларусь”. В тому роковому бою під Старогнатівкою в серпні 2015-го Віталій загинув, виконуючи бойове завдання. В меморіал входить макет міни – точно такої, що прилетіла на позицію добровольців в той день. Смертельне поранення тоді отримав ще один доброволець білоруської групи – Алесь Черкашин. Він помер в запорізькому шпиталі 28 серпня. Заходи до річниці його загибелі відбудуться в Бресті в цей самий день.

Keks_1

Keks_2

Keks_3

Keks_4

В Запоріжжі з’явився проїзд імені Віталія Тіліженка

В рамках декомунізації Піонерський проїзд у Запоріжжі перейменували в проїзд Віталія Тіліженка – Героя АТО, мешканця Запоріжжя, бійця ТГ “Беларусь”, який загинув в серпні минулого року в бою під Старогнатівкою. Сумні українські реалії – заміною вивісок на будинках займалась не місцева влада, а бійці та активісти.
Фоторепортаж:

Tilizhenko_1Tilizhenko_2Tilizhenko_3Tilizhenko_4Tilizhenko_5Tilizhenko_6Tilizhenko_7

Аліна Косовська “Фортуна”

 

“Якщо Жизневському дадуть Героя України, нас залишать в спокої” – мати Героя Небесної Сотні Михайла Жизневського про переслідування родини в Білорусі та бездіяльність влади

Переклад білоруською мовою тут.

“Мені лікарі заборонили народжувати Михайла. Перед цим я втратила трьох дітей, потім не без проблем народила Наташу (старша сестра Михайла – прим.авт.). А Михайла народжувати мені заборонили. Я переховувалась від лікарів, не брала декретної відпустки. Дуже боялась, що це повпливає на його здоров’я”,
– згадує мати перші роки життя Михайла. Гортає пожовклі фотокартки: “Ось, це він в школі навчався. А це ми разом в Білорусі, йому всього півтора роки…”

Трохи замислившись, Ніна Василівна додає: “Він був за справедливість. Миру хотів, щоб все було по-хорошому, щоб всі поважали одне одного, розуміли. Я йому тоді казала – поки світом правлять гроші, цього не буде. Але він у мене ідейний був. Якби вижив, впевнена – на фронт би одним з перших поїхав.” Читати далі…

“Калі Жызнеўскаму дадуць Героя Ўкраіны, нас пакінуць у спакоі” – маці Героя Нябеснай Сотні Міхася Жызнеўскага аб пераследзе сям’і ў Беларусі і бяздзейнасці ўладаў

“Мне лекары забаранілі нараджаць Міхася. Дагэтуль я страціла 3 дзіцяці, потым з цяжкасцю нарадзіла Наталлю (старэйшая сястра Міхася Жызнеўскага – нат.аўт.). А Міхася нараджаць мне забаранілі. Я хавалася ад лекараў, не брала дэкрэтны водпуск. Вельмі баялася, што гэта паўплывае на ягонае здароў’е”, – узгадвае маци першыя гады жыцця Міхася. Гартае пажоўклыя фатаздымкі: “Вось гэта ён у школе вучыўся. А гэта мы разам у Беларусі, Яму ўсяго паўтары гадка…”

Крыху падумаўшы, Ніна Васільеўна дадае:
“Ён быў за справядлівасць. Міру хацеў, каб усё было па-добраму, каб усе паважалі адзін аднога, разумелі. Я яму тады казала – пакуль светам кіруюць грошы, гэтага не будзе. Але ён у мяне ідэйным быў. Калі б выжыў, упэўнена – на фронт бы адным з першых паехаў.” Читати далі…

КДБ Білорусі: “Ми Вас посадимо на 10 років. Або Ви віддасте нам все, що зібрали, і купите квиток на найближчий літак”

Аліна Косовська, доброволець АТО, про поїздку в Білорусь

Сябри, я вже в Києві, жива-здорова. Напишу детально, як мене затримало КДБ та депортувало “по-тихому”.

Сьогодні в Мінську я давала інтерв’ю одному з вільних ЗМІ РБ прямо в квартирі друга, в якого жила. Опісля збиралась автостопом їхати до Гродно, тому разом з журналістами ішла на зупинку. Ми тільки вийшли з дому, як в двір залетів мікроавтобус. П’ятеро людей в цивільному скрутили нас, заштовхали в автобус і кудись повезли. Будівля КДБ.
Мене разом з речами завели в кімнату. Дівчина в міліцейській формі склала протокол: мої паспортні дані та повний перелік того, що було в моїх сумках. Причина затримки вказана не була. Ще по дорозі чоловіки в цивільному задали пряме питання: чи вмію я користуватись зброєю? Певно, вже щось знали.

Читати далі…

“Обличчя справжьої України” (Холодний Яр 2016)

День перший. Черкаси


День другий. Чигирин, Мельники


Автор фото Аліна Косовська “Фортуна”
13051614_1798636557025779_6636052396234556635_n

Скандальний “Правий сектор” Запорізької області – хто воює, а хто війною прикривається

“Якщо сепартисти прийдуть, я не дам місто руйнувати – краще сам їм віддам ключі” – так неодноразово висловлювався Максим Трохимчук, керівник Мелітопольського ПС, людина, яка називає себе ідейним націоналістом.

Чому такі люди керують осередками політичного крила, і як “Правий сектор Запоріжжя” здобув скандальну репутацію, я з’ясовувала в очевидців в Запорізькій області.

Посада очільника політичного крила ПС в області дісталась екс-бійцю батальйону “Донбас” Олександру Тарану з позивним “Дід” по знайомству. Чоловік лежав в шпиталі разом з Андрієм Тарасенком, тогочасним заступником Яроша з політичної роботи. Познайомились, розговорились, і через кілька місяців Таран вже керував Запорізьким обласним осередком “Правого сектору”. Дещо пізніше з’явився 18 запасний батальйон ДУКу, який очолив “Сивий” (Сергій Сиволап) – звичайна цивільна людина. Ніякого відношення до ДУК ПС та до війни взагалі Сиволап не мав, але ж коли це хвилювало очільників руху в Києві? Пізніше почали створюватись осередки на місцях.

“Ми тут нічим не займались” – розповідають двоє колишніх активістів мелітопольського осередку. Читати далі…

“Ми патріоти, а не найманці!” Білоруські добровольці пікетували посольство РБ в Києві

Сьогодні в столиці під посольством Республіки Білорусь пройшов мітинг іноземних добровольців, які приймають участь в українсько-російській війні в якості волонтерів та бійців. Учасники акції вимагали припинити політично мотивоване переслідування білорусів-добровольців, а також припинити тиск на їхніх родичів в Білорусі. Читати далі…

В Києві відкрили пам’ятник білоруським героям Майдану та АТО

Сьогодні в столиці, біля коледжу Національного університету технологій та дизайну, відбулось урочисте відкриття меморіалу білорусам, які загинули за Україну. На пам’ятній дошці три обличчя: Михайло Жизневський, боєць УНСО, який загинув під час бойових зіткнень на Майдані, Алесь Черкашин “Тарас” та Віталій Тиліженко “Кекс”, бійці ТГ “Беларусь” ДУК “Правий сектор”, які загинули в бою під Старогнатівкою на Донбасі.

IMG_4717

Ініціатори встановлення меморіалу – волонтери ТГ “Беларусь” Ольга Гальченко та Олександра Альошина. Читати далі…

Відкриття пам’ятника білоруським героям в Києві. Анонс

Герої не вмирають!
28 березня відбудеться урочисте відкриття пам’ятника білоруським героям, які загинули за Україну, на Майдані під час Революції гідності та в зоні АТО під час запеклих боїв за українську землю. Запрошуємо вас віддати шану білорусам Михайлу Жизневському, Алесю Черкашину та Віталію Тіліженко, вони захищали нашу країну, як свою рідну. Хлопці, ми завжди будемо вас пам’ятати.

Відкриття заплановане на понеділок, 28 березня, початок церемонії о 12.00.
Адреса: м.Київ, вул.Білоруська, 22
Сторінка події в фейсбуці:https://www.facebook.com/events/1221265347886604/

12108082_10156741624255271_5136144828762581347_n