Archive | Репортажі RSS for this section

Запоріжжя сьогодні вшановує пам’ять загиблого в серпні 2015 р. Віталія Тіліженка

На могилі “Кекса” – Віталія Тіліженка, що загинув 10 серпня 2015 року в бою під Старогнатівкою, сьогодні зібрались його родичі та побратими. Тепер над місцем поховання бійця височить пам’ятна стела. За нею – гранітна дошка, на якій викарбуваний вірш-некролог. Його написала директор Міжнародного благодійного фонду “Волошка” Анжела Душаєва. “Кекс” був співзасновником цього фонду, а пізніше і сам поїхав воювати на Донбас в складі Тактичної групи “Беларусь”. В тому роковому бою під Старогнатівкою в серпні 2015-го Віталій загинув, виконуючи бойове завдання. В меморіал входить макет міни – точно такої, що прилетіла на позицію добровольців в той день. Смертельне поранення тоді отримав ще один доброволець білоруської групи – Алесь Черкашин. Він помер в запорізькому шпиталі 28 серпня. Заходи до річниці його загибелі відбудуться в Бресті в цей самий день.

Keks_1

Keks_2

Keks_3

Keks_4

В Запоріжжі з’явився проїзд імені Віталія Тіліженка

В рамках декомунізації Піонерський проїзд у Запоріжжі перейменували в проїзд Віталія Тіліженка – Героя АТО, мешканця Запоріжжя, бійця ТГ “Беларусь”, який загинув в серпні минулого року в бою під Старогнатівкою. Сумні українські реалії – заміною вивісок на будинках займалась не місцева влада, а бійці та активісти.
Фоторепортаж:

Tilizhenko_1Tilizhenko_2Tilizhenko_3Tilizhenko_4Tilizhenko_5Tilizhenko_6Tilizhenko_7

Аліна Косовська “Фортуна”

 

“Якщо Жизневському дадуть Героя України, нас залишать в спокої” – мати Героя Небесної Сотні Михайла Жизневського про переслідування родини в Білорусі та бездіяльність влади

Переклад білоруською мовою тут.

“Мені лікарі заборонили народжувати Михайла. Перед цим я втратила трьох дітей, потім не без проблем народила Наташу (старша сестра Михайла – прим.авт.). А Михайла народжувати мені заборонили. Я переховувалась від лікарів, не брала декретної відпустки. Дуже боялась, що це повпливає на його здоров’я”,
– згадує мати перші роки життя Михайла. Гортає пожовклі фотокартки: “Ось, це він в школі навчався. А це ми разом в Білорусі, йому всього півтора роки…”

Трохи замислившись, Ніна Василівна додає: “Він був за справедливість. Миру хотів, щоб все було по-хорошому, щоб всі поважали одне одного, розуміли. Я йому тоді казала – поки світом правлять гроші, цього не буде. Але він у мене ідейний був. Якби вижив, впевнена – на фронт би одним з перших поїхав.” Читати далі…

“Калі Жызнеўскаму дадуць Героя Ўкраіны, нас пакінуць у спакоі” – маці Героя Нябеснай Сотні Міхася Жызнеўскага аб пераследзе сям’і ў Беларусі і бяздзейнасці ўладаў

“Мне лекары забаранілі нараджаць Міхася. Дагэтуль я страціла 3 дзіцяці, потым з цяжкасцю нарадзіла Наталлю (старэйшая сястра Міхася Жызнеўскага – нат.аўт.). А Міхася нараджаць мне забаранілі. Я хавалася ад лекараў, не брала дэкрэтны водпуск. Вельмі баялася, што гэта паўплывае на ягонае здароў’е”, – узгадвае маци першыя гады жыцця Міхася. Гартае пажоўклыя фатаздымкі: “Вось гэта ён у школе вучыўся. А гэта мы разам у Беларусі, Яму ўсяго паўтары гадка…”

Крыху падумаўшы, Ніна Васільеўна дадае:
“Ён быў за справядлівасць. Міру хацеў, каб усё было па-добраму, каб усе паважалі адзін аднога, разумелі. Я яму тады казала – пакуль светам кіруюць грошы, гэтага не будзе. Але ён у мяне ідэйным быў. Калі б выжыў, упэўнена – на фронт бы адным з першых паехаў.” Читати далі…

КДБ Білорусі: “Ми Вас посадимо на 10 років. Або Ви віддасте нам все, що зібрали, і купите квиток на найближчий літак”

Аліна Косовська, доброволець АТО, про поїздку в Білорусь

Сябри, я вже в Києві, жива-здорова. Напишу детально, як мене затримало КДБ та депортувало “по-тихому”.

Сьогодні в Мінську я давала інтерв’ю одному з вільних ЗМІ РБ прямо в квартирі друга, в якого жила. Опісля збиралась автостопом їхати до Гродно, тому разом з журналістами ішла на зупинку. Ми тільки вийшли з дому, як в двір залетів мікроавтобус. П’ятеро людей в цивільному скрутили нас, заштовхали в автобус і кудись повезли. Будівля КДБ.
Мене разом з речами завели в кімнату. Дівчина в міліцейській формі склала протокол: мої паспортні дані та повний перелік того, що було в моїх сумках. Причина затримки вказана не була. Ще по дорозі чоловіки в цивільному задали пряме питання: чи вмію я користуватись зброєю? Певно, вже щось знали.

Читати далі…

“Обличчя справжьої України” (Холодний Яр 2016)

День перший. Черкаси


День другий. Чигирин, Мельники


Автор фото Аліна Косовська “Фортуна”
13051614_1798636557025779_6636052396234556635_n

Скандальний “Правий сектор” Запорізької області – хто воює, а хто війною прикривається

“Якщо сепартисти прийдуть, я не дам місто руйнувати – краще сам їм віддам ключі” – так неодноразово висловлювався Максим Трохимчук, керівник Мелітопольського ПС, людина, яка називає себе ідейним націоналістом.

Чому такі люди керують осередками політичного крила, і як “Правий сектор Запоріжжя” здобув скандальну репутацію, я з’ясовувала в очевидців в Запорізькій області.

Посада очільника політичного крила ПС в області дісталась екс-бійцю батальйону “Донбас” Олександру Тарану з позивним “Дід” по знайомству. Чоловік лежав в шпиталі разом з Андрієм Тарасенком, тогочасним заступником Яроша з політичної роботи. Познайомились, розговорились, і через кілька місяців Таран вже керував Запорізьким обласним осередком “Правого сектору”. Дещо пізніше з’явився 18 запасний батальйон ДУКу, який очолив “Сивий” (Сергій Сиволап) – звичайна цивільна людина. Ніякого відношення до ДУК ПС та до війни взагалі Сиволап не мав, але ж коли це хвилювало очільників руху в Києві? Пізніше почали створюватись осередки на місцях.

“Ми тут нічим не займались” – розповідають двоє колишніх активістів мелітопольського осередку. Читати далі…

Як влада обманним шляхом розвалює добробати

На прикладі нещодавнього розпуску “Карпатської Січі”, з перших вуст.

На днях командир зведеної штурмової роти “Карпатська Січ” Олег Куцин заявив про розформування підрозділу. Причиною такого рішення стали обманні дії з боку командування: свого часу можновладці вмовили добровольців, які майже з початку війни воювали в гарячих точках неофіційно, легалізуватись в ЗСУ. Вимогою бійців “Карпатської Січі” було збереження назви підроділу та його символіки. Під стягами “Карпатської Січі” хлопці не один місяць ішли в бій, і відмовитись від них було б безглуздо. На що командування 93 ОМБр згодилось – проте за умови, що оформляться добровольці на вільні в бригаді посади – такелажниками, кухарями, працівниками польової лазні. Навряд чи в одній з кращих бригад не знайшлось посад нормальних бійців, але, певне, комусь було вигідно вчинити саме так. Читати далі…

“Ми патріоти, а не найманці!” Білоруські добровольці пікетували посольство РБ в Києві

Сьогодні в столиці під посольством Республіки Білорусь пройшов мітинг іноземних добровольців, які приймають участь в українсько-російській війні в якості волонтерів та бійців. Учасники акції вимагали припинити політично мотивоване переслідування білорусів-добровольців, а також припинити тиск на їхніх родичів в Білорусі. Читати далі…

В Києві відкрили пам’ятник білоруським героям Майдану та АТО

Сьогодні в столиці, біля коледжу Національного університету технологій та дизайну, відбулось урочисте відкриття меморіалу білорусам, які загинули за Україну. На пам’ятній дошці три обличчя: Михайло Жизневський, боєць УНСО, який загинув під час бойових зіткнень на Майдані, Алесь Черкашин “Тарас” та Віталій Тиліженко “Кекс”, бійці ТГ “Беларусь” ДУК “Правий сектор”, які загинули в бою під Старогнатівкою на Донбасі.

IMG_4717

Ініціатори встановлення меморіалу – волонтери ТГ “Беларусь” Ольга Гальченко та Олександра Альошина. Читати далі…